У минулому на сусідній планеті постійно виникали і зникали невеликі озера. Сьогодні саме у їхніх осадових породах ми можемо знайти сліди можливого марсіанського життя.
Сучасний Марс – це холодна суха пустеля. Але в далекому минулому на планеті було досить багато води, і навіть зараз, апарати, що тут працюють, знаходять залишки безлічі стародавніх озер. Знайдено вже сотні, але й це лише невелика частка: геологічний аналіз показав, що на Марсі можуть зберігатися тисячі пересохлих водойм.
«Ми знаємо про приблизно 500 стародавніх озер, що відклалися на Марсі, але майже всі озера, про які ми знаємо, мають площу понад 100 км2», – пояснює Джозеф Міхальскі. – Але на Землі 70% озер менші за цей розмір і виникають у холодному середовищі, де льодовики відступили. Ці невеликі озера важко ідентифікувати на Марсі за допомогою супутникового дистанційного зондування, але багато невеликих озер, ймовірно, існувало. Отже, щонайменше 70% марсіанських озер ще не відкриті».
Міхальські та його колеги провели мета-аналіз минулих робіт, присвячених останкам стародавніх водойм на Червоній планеті. Ці палеоозера існували в різні періоди минулого, проте більшість із них відносяться до періоду 3,5-4 мільярдів років тому. При цьому кожне окреме озеро існувало порівняно недовго – протягом 10-100 тисяч років. Це свідчить про те, що в ту епоху планета була порівняно холодною, але переживала невеликі періоди потепління та танення льодів.
Також геологи зауважують, що через слабку гравітацію, а також порівняно дрібні розміри частинок марсіанського ґрунту, у воді вони осідали досить повільно. Тому стародавні озера Марса, швидше за все, були дуже каламутними, а світло не могло проникати на глибину, щоб забезпечувати фотосинтез. Якщо тут і жили якісь водорості, їм треба було триматися біля поверхні. Втім, навіть при цьому вони могли отримувати енергії менше, ніж на Землі, адже Марс знаходиться далі від Сонця, а кілька мільярдів років тому зірка навіть була тьмянішою. Але якщо на Марсі й існувало якесь життя, то, швидше за все, саме в цих водоймах.
