«Обери професію, яку ти любиш, – і тобі не доведеться працювати жодного дня в твоєму житті», – говорив Конфуцій. Звучить чудово, але що якщо вибір ви начебто зробили правильний, а щастя начебто він не приносить?
Учені з Гарвардської медичної школи кілька десятиліть аналізували відомості про здоров'я учасників експерименту – загалом їх було понад 700 осіб. У підсумку виявилося, що для повного щастя людині потрібні зовсім не слава, визнання колег і високий дохід. Куди важливішими виявилися такі критерії, як обсяг завдань і завантаження, робоче місце і характер начальника.
«Найважливіша і нагальна соціальна потреба, яку необхідно задовольняти в усіх аспектах нашого життя, – це позитивні стосунки з оточуючими. Якщо в рамках робочої діяльності ви пов'язані з людьми (навіть у межах робочого колективу), ви почуваєтеся більш задоволеним своєю роботою і виконуєте свої обов'язки краще», – Роберт Волдінгер, професор Гарвардської медичної школи, один з авторів гарвардського дослідження.
За словами вчених, найнещасніше люди відчувають себе в рамках такої професії, яка не передбачає взаємодії з колегами та побудови з ними якихось значущих стосунків.
Приміром, таку «соціальну ізоляцію» передбачають професії водія вантажного автомобіля або нічного охоронця.
Крім того, має значення не тільки питома вага спілкування «по роботі», а й його якість. Приміром, лікар спілкується з пацієнтом в один спосіб, учитель – в інший, співробітник кол-центру або колектор – в третій.
Учені наголошують: люди, яким потрібно часто контактувати з незадоволеними, чимось обуреними людьми або розв'язувати їхні проблеми в умовах емоційного напруження, відчувають величезний стрес. За ним може послідувати професійне вигорання.
Щодо професійної комунікації, краще почуваються ті люди, яким вдалося знайти приятеля або друга в офісі. Вони, як правило, демонструють більшу продуктивність і працюють захоплено.
Важливий нюанс: відчуття ізоляції в робочому колективі позначається не тільки на психічному, а й на фізичному здоров'ї. Величезна кількість досліджень доводить: що старшою стає людина, то гостріше вона переживає свою відчуженість від інших людей. Самотність у повному сенсі цього слова так само небезпечна для людей, як паління й ожиріння.
