Катерина Василівна Білокур, майстер народного декоративного живопису, народилася у с. Богданівка Київської області.
Спершу Катерина малювала вуглиною на шматку домашнього полотна, потім робила фарби з буряку, бузини, калини, цибулі та різних трав. Змальовуючи «з натури» кожну пелюсточку, художниця ніколи не зривала квіти, вважаючи їх живими істотами.
Художня манера К. Білокур сформувалася ще на початку 30-х рр. Саморобні тонкі пензлики сприяли делікатному письму, деталі ретельно виписувалися. Художниця досягла рідкісного вміння малювати навіть тіні чистими кольорами.
1940 р. у Полтавському будинку народної творчості відкрилася персональна виставка художниці-самоучки Катрі Білокур, що складалася з 11 картин. Три картини «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі 1954 р. Пабло Пікассо захоплено вигукнув: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!». Він порівнював Катерину з іншою великою художницею-самоучкою – Серафін Луїз із Сандлі.
