В історії Землі відбулося п'ять масових вимирань, і тепер нам загрожує шосте. Це результат активної життєдіяльності людини починаючи з епохи Великих географічних відкриттів.
За найсумнішими прогнозами, близько 40% існуючих видів зникнуть з лиця Землі до 2050 року. На думку Ніка Роуленса з Університету Отаго (Нова Зеландія), ці цифри більш ніж правдоподібні.
«Навіть якщо глобальне вимирання не загрожує всім, цілком імовірно, що ті види, які не зможуть адаптуватися до різких глобальних змін, зіткнуться зі скороченням ареалів, зменшенням популяції, локальним вимиранням або фактично зникнуть.
Цьогорічна криза, можливо, не досягне масштабів п'ятого вимирання, але вона, безумовно, станеться, якщо нічого не зробити», – Нік Роуленс, директор Лабораторії палеогенетики, старший викладач давньої ДНК на кафедрі зоології Університету Отаго у Новій Зеландії.
Згідно з Червоним списком Міжнародного союзу охорони природи (в Україні – Червона книга), близько 41 тисяч видів зараз перебувають під загрозою зникнення. А це приблизно третина всієї різноманітності тварин та рослин.
Серед них суматранський орангутан, далекосхідний леопард, суматранський слон, чорний носоріг, черепаха Бісса, яванський тигр, річкова горила.
Багато з цих видів можуть не дожити до 2050 року. Так, в дикій природі залишилося всього 70 амурських леопардів і 10 особин морських свиней виду вакіта – це найрідкісніші морські ссавці у світі.
Є й менш відомі види, які також у небезпеці. Згідно з оглядом 2019 року, опублікованому в журналі Biological Conservation, понад 40% видів комах наразі перебувають під загрозою зникнення. Серед них білоперий пічкур, південний альпійський цвіркун, блакитний метелик Свейнпола, джміль Франкліна, сейшельська безкрила цикада.
Небезпека вимирання загрожує не лише тваринам, а й рослинам. Згідно зі звітом Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, понад 90% світових коралових рифів можуть зникнути до 2050 року, навіть якщо глобальне потепління утримається на рівні 1,5 градусів за Цельсієм.
На думку Роуленса, щоб пом'якшити удар по біорізноманіттю Землі, необхідно вирішити конфлікт між короткостроковими політичними вигодами та довгостроковим фінансуванням природоохоронних ініціатив.
«Щоб зберегти біорізноманітність, яка у нас залишилася, нам потрібно знати, яким чином вона реагувала на минулі та нинішні кліматичні зміни та вплив людини», – вважає вчений.
На його думку, це допоможе вчасно реагувати на умови, що змінюються.
