Тривалий час уважалося, що дно океанів є відносно рівною поверхнею, на якій місцями височіють гірські масиви. Проте, проводячи глибоководні дослідження, учені переконалися, що рельєф океанського дна за складністю мало поступається рельєфу суходолу.
На великих глибинах розташоване ложе океану, в нього «укладений» основний об’єм морської води. Це найбільша форма рельєфу земної кулі: сюди можна помістити всі материки з їхніми горами та рівнинами, і ще залишиться чимало місця.
Основні різновиди рельєфу океанічного ложа також мають грандіозні розміри. Так, на його краю лежать найменш досліджені райони Землі – глибоководні жолоби (западини). Найчастіше вони розташовуються біля підніжжя гірських хребтів, вершини яких виступають із води, утворюючи ланцюги островів.
Океанічні жолоби – це довгі, порівняно вузькі низовини дна океанів із крутими, складно розчленованими схилами. Найглибший із них називається Маріанською западиною. Він має глибину 11 022 м. Цю западину називають «четвертим полюсом Землі». Вона розташовується в західній частині Тихого океану, простягнувшись уздовж Маріанських островів майже на 1500 км.
Жолоб має специфічний У-подібний профіль, круті схили і плоске дно завширшки лише 1–5 км. Біля його дна тиск води в понад 1000 разів перевищує нормальний атмосферний тиск на рівні Світового океану. Припускають, що тут відбувається один із найтаємничіших процесів, які відбуваються на Землі, – занурення океанічних літосферних плит під материкові. Саме тому район характеризується високою сейсмічною активністю.
Чи знаєте ви, що...
У січні 1960 р. два відчайдушні сміливці Ж. Піккар і Д. Волиі, захищені 12-сантиметровими стінами батискафа «Трієст», зуміли опуститися на дно Маріанської западини, на глибину близько 11 км. Занурення тривало близько 5 год, підйом – близько 3 год, час перебування на дні – 12 хв.
