Книга Книг, Книга спасіння, Святе Письмо, Слово Боже, Одкровення – цю книгу називають по-різному, але найпоширеніша її назва – Біблія. Біблія – це передусім священна книга християн та іудеїв (Старий Заповіт).
Ця найстаріша книга світу, написання якої тривало з XII ст. до н. е. по II ст. н. е., містить твори різних жанрів: міфи, пророцтва, проповіді, повчання, історичні хроніки, ритуальні молитви, притчі, пісні (псалми) та ін. По суті це «божественна бібліотека», яка складається з різних як за формою, так і за змістом релігійних і світських творів, що сприймаються як окремі книги.
До Старого Заповіту входить 50 книг, а до Нового – 27.
Хто ж автор Біблії?
Відомо, що написання цієї найстарішої у світі книги тривало багато століть, її творили представники шістдесяти поколінь – тож автор у Біблії не один.
Дослідники нараховують понад сорок творців Біблії, серед них – люди різного соціального становища: вихований у знатній єгипетській сім’ї Мойсей, митник Матвій, цар Соломон, рибалка Петро та ін.
Біблію писали в Азії, Африці та Європі трьома мовами – давньоєврейською, арамейською і грецькою. Єремія писав свої твори у в’язниці, Лука – під час подорожей, Мойсей – у пустелі, а деякі автори навіть під час воєнних походів.
Започаткував Книгу Книг Мойсей, а завершили – апостоли Христа.
Як уже було зазначено, Біблія складається з двох частин – Старого й Нового Заповіту.
Старий Заповіт містить:
- літописно-розповідні книги (Буття, Вихід, чотири книги «Царств», книга приповістей Соломонових та ін.);
- художні книги (твори Пророків, книга Іова, Псалтир, Пісня Пісень та ін.).
З літературного погляду найцікавіші епічні фрагменти Біблії, у яких розповідається про створення землі, неба, світла, тварин і перших людей – Адама і Єви (про вигнання їх із раю через гріхопадіння), про всесвітній потоп і Ноїв ковчег, про виведення Мойсеєм єврейського народу з єгипетської неволі.
Новий Заповіт складається з:
- Євангелій (усього чотири – від святих Матвія, Марка, Луки та Іоанна);
- історичного твору («Дії святих апостолів»);
- послання (усього 21 послання апостолів та Апокаліпсис). Книги Нового Заповіту розповідають про життя Ісуса Христа, про Його вчення і вчинені Ним чудеса, про Нього смерть і воскресіння. Отже, в основі поділу Біблії па Старий і Новий Заповіт є народження Ісуса Христа.
Святе Письмо закінчується пророцтвом Апокаліпсиса, у якому описано передбачення й видіння, які відкрилися апостолові Іоанну Богослову, – кінець світу, що мав статися через занепад віри й па діння моралі.
