В синтоїзмі цій богині приписують владу над творінням і смертю. Разом зі своїм чоловіком Ідзанагі вона створила землю і всіх її мешканців. Після цього Ідзанамі народила кількох інших богів, які змогли керувати світом.
Ось тільки Кагуцуті, бог вогню, опалив свою матір, і та після важкої хвороби вирушила в країну вічного мороку, Емі. Не допомогли навіть благання і сльози коханого. Але Ідзанагі не зміг жити без неї і відправився за коханою. Проте у темряві він почув голос дружини, яка сказала йому, що вже пізно змінити що-небудь. Тоді Ідзанагі запалив смолоскип, щоб востаннє подивитися на кохану. Замість неї він побачив чудовисько,оточене монстрами. Породження темряви накинулися на Ідзанагі, той ледве встиг втекти, закривши прохід в царство мертвих скелею.
Цікаво, що цей міф чимось схожий на сказання про Орфея і Еврідіку. Пошуки своєї коханої в царстві мертвих – це взагалі популярний в міфології сюжет. В реальності люди часто розлучаються через смерть одного з подружжя. Ось і з'являються міфи про те, як майже вдалося повернути коханих з царства мертвих.
