Генеральна військова рада. Утратила початковий характер вищого законодавчо-розпорядчого органу влади. Більшість генеральних військових рад за своїм призначенням та представництвом мали випадковий характер і скликалися залежно від обставин. Зокрема, для підтвердження статей – договірних умов між гетьманською адміністрацією і царським урядом та схвалення погодженої з Москвою кандидатури гетьмана.
Старшинська рада. Заступила місце загальної військової ради. Фактично орган козацької старшини, що утворився на основі представництва від полків. На цих радах обиралася генеральна старшина і полковники, визначалися розміри податків, оренд, вирішувалися справи військово-оборонного характеру. Московський уряд саме на Старшинській раді затверджував кандидатів на гетьманство.
Гетьман. Обирався на невизначений термін Генеральною військовою радою за згодою верхівки старшини і з наступним затвердженням царським урядом. Права і компетенції кожного гетьмана визначалися спеціальними Статтями (умовами), які він підписував із московським урядом за умови обрання. Гетьман мав право роздавати землі старшині у володіння за службу або у власність, що ставило старшину в повну залежність від гетьманської прихильності.
