Аскольд і Дір (? - 882 рр.)
Розширення кордонів (владу Києва визнали племена деревлян, частина сіверян і дреговичів).
Невдала спроба приєднати полочан і кривичів.
Організація перших великих походів на Візантію (860 і 866 р.), політичним наслідком яких було укладення угоди, за якою Візантія сплачувала щорічну данину Києву, а Русь зобов’язувалася надавати їй військову допомогу.
Зростання могутності Київської держави.
Перетворення Києва на велике торговельне місто та центр наддніпрянської держави.
Олег (882-912 рр.)
Регент при малолітньому сині Рюрика Ігорі.
Захоплення Києва після вбивства Аскольда і Діра, наслідком чого стало об’єднання Північної та Південної Русі, що створило основу для загальноруської державності.
Розширення кордонів держави шляхом приєднання сіверян, радимичів, деревлян, а також неслов’янських племен меря, чудь і весь.
Звільнення підкорених племен від данини Хозарському каганату; боротьба з хозарами.
Сприяння централізації Русі.
Організація опору угорським племенам, що проходили з Уралу в Подунав’я.
Будівництво нових міст і фортець.
Здійснення вдалих походів проти Візантії (907 і 911 р.), наслідком яких став вигідний торговельний договір, згідно з яким руські купці торгували без мита та проживали в Константинополі за рахунок імператора.
Укріплення військової могутності Русі, активізація її зовнішньополітичної діяльності.
Ігор (912– 945 рр.)
Відновлення влади над повсталими деревлянами й уличами. Продовження об’єднання слов’янських племен.
Жорстке укріплення центральної влади.
Дав відсіч печенігам, що з’явилися біля кордонів Київської Русі, і навіть найняв їх у військо.
Походи на Візантію (941 і 943 р.), але менш удалі, ніж в Олега. Здобуття міст Дербент і Берда внаслідок походу на Закавказзя. Був убитий деревлянами під час спроби зібрати повторну данину.
Ольга (945-964 рр.)
Помста деревлянам за вбивство свого чоловіка Ігоря (спалення деревлянського міста Іскоростеня).
Упорядкування збору данини: установлення уставів – порядку збору данини та погостів – місць для збору данини (полюддя). Розподіл податків на власне князівські та державні.
Здійснення візиту до Константинополя, де прийняла хрещення під ім’ям Олени.
Укладення договору з Візантією, за яким Київська Русь допомагала імперії в боротьбі з болгарами, норманами й арабами в обмін на данину.
Відновлення привілеїв для руських купців у Візантії.
Спроба встановити дипломатичні контакти з Німецькою імперією. Сприяння створенню єдиної держави.
Надання переваги в зовнішній політиці дипломатії перед військовою силою.
Підвищення міжнародного авторитету Київської Русі.
Святослав (964– 972 рр.)
Призначення своїх синів намісниками в Києві, Овручі й Новгороді. Прибічник язичництва, руйнував християнські храми. Приєднання племен в’ятичів (межиріччя Оки та Волги).
Розгром Волзької Булгарії та Хозарського каганату, підкорення племен ясів і касогів (Північний Кавказ); розгром Хозарського каганату відкрив шлях кочовикам, які завдавали великої шкоди Київській Русі.
Здійснення двох походів на Дунайську Болгарію, що допомогло Візантії придушити болгарське повстання.
Мав план перенесення столиці до болгарського міста Переяславця. Знесилення Русі численними війнами.
Загинув від рук печенігів, найнятих Візантією.
Більшість завойованих територій після смерті Святослава були втрачені.
