Арка – символ небесного склепіння. Ідею руху світила віддавна виражали три Сонця: Сонце, що сходить, Сонце опівдні і Сонце, яке заходить, – ранок, полудень і вечір. Цей образ, пов’язаний із птахами, дожив до Середніх віків. Відома арка напрестольного кіота із Вщижа (роботи майстра Константина середини XII ст.). Вона символізує небесне склепіння; знизу до країв неба наближаються два ящери; рівень земного горизонту позначений двома симарглами, священними язичницькими птахами, захисниками земної рослинності.
У стародавні часи проходження через арку означало нове народження. Через арку (Ворота Слави) у Священних гаях юнаків посвячували у вояки. Через тріумфальну арку крокувало військо після перемоги над ворогом.
