1585 р. – Англійський пірат на королівській службі Волтер Релі заснував перше британське поселення в Північній Америці, назвавши його Віргінією (від англ. «діва») на честь королеви-незайманиці Єлизавети І. Через деякий час поселення було залишено.
1607 р. – Експедиція Лондонської торгової компанії заснувала неподалік залишеної Віргінії нове поселення. На честь короля Якова І (англійською мовою – Джеймс) воно дістало назву Джеймс-таун. Стало першою англійською колонією, яка закріпилася в Північній Америці.
1620 р. – Корабель «Мейфлауер» («Травнева квітка») висадив на незаселених землях у північній частині Віргінії групу зі 101 переселенця. «Батьки-пілігрими», як їх називали, були пуританами, що залишили Англію через релігійні переслідування. Заселені ними землі назвали Новою Англією.
1628 р. – Переселенці-пуритани заснували в Новій Англії колонію Массачусетс.
1632 р. – Англійський лорд Балтімор придбав у короля Карла І права на володіння територією на північ від Віргінії. Нову колонію було названо Меріленд.
1636 р. – Вигнанці з Массачусетсу, які не бажали дотримуватися суворих пуританських порядків на придбаній в індіанців землі, започаткували майбутню колонію Род-Айленд.
1664 р. – У результаті англо-голландської війни англійці завоювали засновану в 20-х рр. XVII ст. колонію Нова Голландія й перейменували її на Нью-Йорк.
1681 р. – Заможний квакер (прибічник одного з напрямків протестантизму) і приятель короля Карла II Вільям Пенн одержав величезний наділ землі на захід від річки Делавер і заснував колонію Пенсильванія.
1732 р. – Заснування на кордоні з іспанською Флоридою колонії Джорджія. Генерал Джеймс Оглтроп, який керував нею, вирішив створити на цих землях притулок для колишніх в’язнів, що мали можливість розпочати нове життя.
Середина XVIII ст. У Північній Америці сформувалися 13 англійських колоній із населенням майже 1,5 млн осіб.