Прутський мирний договір – угода, підписана між Росією і Туреччиною 12 липня 1711 р. у військовому таборі на річці Прут, поблизу Ясс, під час російсько-турецької війни 1711–1713 pp.
Росія зобов’язувалася повернути Туреччині Азов із прилеглою територією.
Фортеці Кам’яний Затон, Таганрог і Новобогородницька, нещодавно збудовані росіянами на Запорожжі, повинні бути зруйновані.
Московське посольство у Стамбулі підлягало ліквідації.
Відмова Росії від утручання у внутрішні справи Речі Посполитої.
Туреччина дозволяла російській армії на чолі з Петром І з артилерією та обозом вільно відійти з Молдавії.
Карл XII мав бути висланий за межі Туреччини.
За наполяганням П. Орлика до договору була включена окрема стаття (друга) про Україну і Запорожжя, хоч її положення були сформульовані нечітко. Зокрема, Росія зобов’язувалася повернути Запорожжя під протекторат Кримського ханства, а Правобережжя (чи навіть усю Гетьманщину) проголосити незалежним.