Князь
Головний носій державної влади, представник держави на міжнародній арені.
Зосереджував у своїх руках усю законодавчу, судову, виконавчу й військову владу.
Влада князя була необмеженою, залежала від його авторитету й реальної сили, на яку він спирався.
Військову підтримку князя забезпечувала дружина, ідеологічну – церква.
Князівська рада
Дорадчий орган при князі, що походить від східнослов’янської племінної ради старійшин.
До її складу входили старші дружинники, міська знать, представники вищого духовенства.
У разі відсутності або смерті князя виконувала його функції, вирішувала питання обрання нового князя.
Віче
Народні збори всіх дорослих чоловіків, на яких вирішувалися важливі громадські та державні справи.
Походять від племінних зборів у давніх слов’ян.
Роль віча на різних етапах розвитку Київської Русі була відмінною: за доби централізованої монархії його вплив зменшився, а в період роздробленості та ослаблення князівської влади знову посилився.