Збільшив кількість правобережних козацьких полків у результаті заснування (точніше, відновлення) Білоцерківського, Брацлавського, Богуславського, Корсунського, Могилівського, Уманського, Чигиринського полків.
Призначав переважно лівобережних старшин, вірних гетьману, на посади полковників.
Надавав повноваження «осаджувати» нові слободи, заводити промислові заклади (зокрема, селітряні майдани) для подальшої колонізації краю.
Надавав землі у володіння козацькій старшині та українській шляхті.