Напередодні Першої світової війни українські землі продовжували залишатися у складі двох імперій — Російської та Австро-Угорської. Вони різнились за рівнем економічного і соціального розвитку, освіти та культури, адміністративним устроєм. Обидві імперії проводили політику, спрямовану на знищення національної самобутності населення і колоніальну експлуатацію цих земель. Найбільших утисків у національному відношенні зазнавало українське населення, яке перебувало під владою Російської імперії. Національна політика австрійського уряду, хоча і була м’якішою, вела до розпалення українсько-польського конфлікту в Галичині.
До складу Російської імперії входило дев’ять губерній, об’єднаних у три великі регіони:
- Південно-Західний край (Подільська, Волинська, Київська губернії).
- Лівобережна Україна (Полтавська, Чернігівська, Харківська губернії).
- Новоросія (Катеринославська, Херсонська, Таврійська губернії).
Українці також заселяли великі райони Кубані, Чорноморської губернії, Курщини, Воронежчини, Холмщини, Берестейщини.
Територія Західної України (сучасна територія Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської та більша частина Чернівецької областей) входила до складу Австро-Угорщини.
Загальна площа українських земель становила понад 700 тис. км кв. Населення України перевищувало 48 млн осіб. Щонайменше 2/3 жителів України (33 млн осіб) становили українці, а решту — національні меншини: росіяни (10 %), євреї (понад 4 %), поляки, угорці, болгари тощо.
У сільській місцевості проживало близько 80% жителів України, у місті — до 20%. За національним складом село було переважно українським, землеробським, місто — багатонаціональним, здебільшого російським і єврейським, а на західноукраїнських землях — польським та єврейським. Українці в містах України становили близько 1/3 населення. Між містом і селом існували глибокі мовні відмінності. У селі розмовляли українською мовою, у місті — здебільшого російською, а на заході — польською, німецькою та угорською.
В економічному відношенні більш розвинутими були українські землі в складі Російської імперії, особливо Південь і Схід України. Донбас став вугледобувною і металургійною базою Російської імперії. На той час добування вугілля і виплавка металу були основними показниками могутності країни. Крім того українські землі були і житницею Європи.
На українських землях у складі Австро-Угорської імперії промисловість була майже відсутньою. Набули розвитку тільки лісообробна, нафтодобувна і харчова галузі. Селянство потерпало від малоземелля, і значна частка населення змушена була емігрувати або відправлятися на заробітки за океан.
Перша світова війна, на порозі якої стояв світ, мала загарбницький характер із боку обох ворогуючих блоків.
Об’єктом їх експансії були й українські землі. На них претендували Росія, Австро-Угорщина, Німеччина і Румунія, а також Османська імперія.
