Писемність. Буквені клейма на глиняному посуді, написи на повсякденних речах. Знайдені бронзові й кістяні «писала» для писання на воскових табличках.
Освіта. У містах і церквах у сільській місцевості існували школи, де навчали грамоти.
Література. Збереглося дуже мало рукописних книг: Галицьке Євангеліє 1144 р., Христинопольський апостол XII ст., Бучацьке Євангеліє XII–XIII ст.
Літописання. Світська спрямованість. «Повість про осліплення Волошка» Василя. Галицько-Волинський літопис, що складається з Літописця Данила Галицького (1205– 1290 рр.) і Волинського літопису (1258–1290 рр.).
Архітектура. Успенський собор (Володимир), Успенський собор (Галич), церква Іоанна Златоуста (Холм), білокам’яна церква-ротонда в Перемишлі, храм Св. Пантелеймона поблизу Галича. Міста-замки Данилів, Кременець, Угровеськ, Холм. Будівництво в другій половині XIII ст. кам’яних оборонних веж.
Образотворче мистецтво. Монументальний живопис (фрески) створювався, як правило, за княжим замовленням. Найдавніша ікона Галичини «Покров» датується початком XIII ст., ікона Богоматері Одигітрії кінця XIII – початку XIV ст. із Покровської церкви в Луцьку, Ченстохівська ікона Богоматері (написана в Галицькій землі в XIV ст. і вивезена до Польщі), ікона Юрія-змієборця на чорному коні із села Станилі поблизу Дрогобича XIV ст.
Ювелірна справа. Ювелірні вироби галицького і волинського походження в музеях України і зарубіжжя: скроневі кільця, ковтки, сережки, браслети, намиста, хрести, хрести складні, вироби зі слонової кістки тощо. Володіли мистецтвом емалі та черні.