Франко-прусська війна 1870–1871 рр. негативно вплинула на економіку країни: вона коштувала Франції 13 млрд франків.
Франція залишалася аграрно-індустріальною країною, 44 % її населення працювало в сільському господарстві.
Економічний розвиток гальмувався нестачею власної сировини, вугілля, машин і обладнання, які французам доводилося завозити з Англії та Німеччини.
У французькому експорті переважала продукція легкої промисловості – тканини, одяг, взуття, парфумерія, вина, фрукти тощо.
Наприкінці 80-х рр. XIX ст. у Франції розпочалося економічне піднесення. Особливо швидко розвивалося будівництво залізниць – за їх довжиною Франція випередила Велику Британію і Німеччину.
Відбувався процес концентрації виробництва, але він протікав повільніше, ніж у США, Німеччині та Великій Британії. У 1906 р. майже 50% робітників працювали на підприємствах, де було менше ніж п’ять осіб, і лише 11 % – на підприємствах, де було понад 500 осіб.
У Франції сформувався фінансовий капітал, який представляли близько 200 найбагатших сімей. Відбувався активний вивіз коштів за кордон. Найбільше капіталів вивозилося до Росії.
