Далеко від нашої землі, за двома морями розташовувалася прекрасна країна Греція, або Еллада, як називали свою батьківщину стародавні греки. Землю у Давній Греції успадковував лише один син.
Тому багато громадян Еллади шукали нові землі за морем. Торговці і мореплавці, греки розселялися скрізь, де тільки можна було жити і торгувати. Річки і моря були дорогами давнини. Їхні кораблі пливали дуже далеко і одного разу допливли до берегів Тавриди – нашого Криму. Коли стародавні елліни вперше наблизилися до берегів Тавриди, почався сильний шторм, і багато кораблів потонуло. А мореплавці, які дивом врятувалися і повернулися до Еллади, розповіли онукам і правнукам про далеку прекрасну землю.
Гори там вкриті прохолодними лісами, а їх вершини пласкі і зручні для випасу худоби, у гірських річках безліч води і риби, на узбережжі багато затишних бухт.
Греки полюбили цю землю і побудували тут свої міста.
У кримських містах, як і у Греції, будували стіни, храми, театри, школи і стадіони, кам’яні будинки, прикрашені скульптурою і мозаїкою, на вулицях стояли стовпи з табличками законів. Жителі грецьких міст Криму жили так само, як і елліни у себе на батьківщині. Тут були раби, громадяни, правителі-архонти, військове ополчення.
У108 р. до н. е. Боспором правив цар Мітрідат, непримиримий борець проти панування Риму. Він загинув у акрополі Пантікапея, на вершині гори, яка з тих часів носить його ім’я.
Кримські міста успішно торгували з Грецією і Азією. Вони вивозили зерно, рибу, сіль, худобу, шкури, рабів. Торгували греки і з сусідами – скіфами, які надзвичайно цінували прикраси, вино, маслинову олію, зброю. У грецьких кримських містах були розвинені металургія, деревообробка, гончарство, ткацтво, ювелірне мистецтво.
У VII–V ст. до н. е. на північних берегах Чорного моря, Дніпровського і Дністровського лиманів уже існували грецькі колонії, міста-держави: Ольвія, Тира, Херсонес Таврійський, Пантікапей (зараз Керч), Никоній, Феодосія, Фанагорія.
Поблизу грецьких торгових міст жили кочівники і землероби. Вони торгували один з одним, воювали, платили данину переможцям, але не поспішали поріднитися або об’єднатися у одну державу.
Із 480 р. до н. е. навколо Пантікапея утворилося Боспорське царство, що об’єднало грецькі колонії Чорного моря. Це була впливова і багата держава, відома багатьом народам. Вона була азіатсько-грецькою, постійно боролася з піратами, які заважали чорноморській і середземноморській торгівлі. Боспор існував до IV ст. н. е., доки його не розгромили гуни. У цей же час кочівники зруйнували Ольвію, а Херсонес став частиною Візантійської імперії.
Рим надіслав до Боспору своїх правителів, але фактично правила там хитра цариця Динамія, яка виходила за них заміж чотири рази.
