Через нього в Африці зникло 63% ссавців.
Вивчення скам'янілостей із колекції університету Дьюка (США) дозволило виявити сліди раніше невідомого масового вимирання, що відбулося приблизно 30 мільйонів років тому на кордоні еоцену та олігоцену.
У цей період з невідомих причин сталося різке похолодання та падіння рівня моря. Ліси перетворювалися на луки, зменшилася також концентрація вуглекислого газу атмосфері. Майже дві третини видів у Європі та Азії вимерли.
Раніше вважалося, що еоцен-олігоценове вимирання торкнулося переважно Азії та Європи, а африканські види практично не постраждали. Проте нове дослідження показало, що це не так.
Команда, що складається з дослідників із США, Великобританії та Єгипту, вивчила скам'янілості п'яти груп ссавців: групу вимерлих хижаків гієнодонтів, дві групи гризунів та дві групи приматів. Як виявилося, навіть близькість до екватора не змогла захистити тварин: усі п'ять груп зазнали величезних втрат на кордоні еоцену та олігоцену.
За словами дослідників, за кілька мільйонів років ці групи знову почали з'являтися в палеонтологічному літописі скам'янілостей, але вже в новому вигляді.
