Перед учасниками французького кругосвітнього плавання були поставлені не тільки військові, але й наукові завдання, що було на той час великою рідкістю. До складу екіпажу ввійшли навіть натуралісти та астрономи! А очолював експедицію Луї Антуан де Бугенвіль. Він мав дослідити океанічні простори від західного узбережжя Південної Америки до Ост-Індії та проголосити всі відкриті землі володінням короля Франції.
Восени 1766 р. фрегат «Будез» і допоміжне вантажне судно покинули береги Франції. Подолавши Атлантику, Бугенвіль зупинявся у прибережних містах Монтевідео та БуеносАйрес і збирав цікаву інформацію про їхніх жителів.
Потім кораблі ввійшли до Магелланової протоки й дісталися безмежних просторів Тихого океану. Бугенвілю пощастило відкрити чотири острівці, які були частиною Небезпечного архіпелагу (сучасна назва Туамоту). Крім того, мандрівники відвідали Таїті, що наразі є перлиною Французької Полінезії. Європейцям дуже сподобалась природа острова, а також люди, які його населяли. Далі французи вирушили на захід і відвідали острови Самоа, які назвали архіпелагом Мореплавців. Згодом Бугенвіль знайшов кілька островів, що входили до архіпелагу Нові Гебриди. Тут моряки поповнили запаси води й провіанту.
Подорож затяглася. Запаси продовольства й сили команди вичерпувалися, на борту не лишилося жодної людини, яка б не хворіла на цингу. Тоді капітан вирішив повертатися до Франції. Кораблі пройшли вздовж берегів Нової Голландії (тепер Австралія) й опинилися неподалік від Нової Гвінеї. Тут моряки отримали рис і такі потрібні їм свіжі овочі. З поповненими запасами провізії французи попрямували повз Нову Гвінею та Молуккські острови до острова Ява, а потім до Батавії.
Повертаючись на батьківщину, Бугенвіль відвідав також острів Маврикій, мис Доброї Надії та острів Вознесіння, а 16 лютого 1769 р. експедиція нарешті підійшла до Сен-Мало – міста на північному заході Франції.
Чи знаєте ви, що…
Учасник кругосвітнього плавання Філібер Коммерсон привіз із Бразилії до Європи красиву рослину і запропонував назвати її на честь керівника експедиції – бугенвілією. Коли Луї Антуан де Бугенвіль був уже стареньким, він полюбляв казати, що нащадки знатимуть його тільки завдяки цій квітці.
