Хліб пекли переважно з житнього борошна, домішуючи до нього ячмінне, гречане або вівсяне. Найулюбленішим повсякденним, святковим та обрядовим хлібом був учинений, тобто виготовлений на розчині чи заквасці. Розчину робили на хмелю, потім додавали шматок тіста від попередньої випічки. Виготовляли закваску, потім тісто, яке гарно вимішували.
Пекли хліб у добре розпаленій печі на поду (черені), підкладаючи під хлібини сушене капустяне листя, і робили це раз на тиждень, розраховуючи, щоб хліба вистачило до нової випічки. Протягом віків у народі вироблялося ставлення до хліба як до святині. Крихти й шматки хліба ніколи не викидали, а віддавали птиці чи худобі. За гріх вважалося не доїсти шматок хліба, а якщо хліб падав на землю, годилося підняти його, почистити від пилу, поцілувати й доїсти.
