Коровай – обрядовий хліб, який особливе значення мав на весіллі. Відсутність його означала неповноцінність весілля, а людина, яка з бідності, сирітства чи якихось інших причин була позбавлена весільного короваю, одержувала прізвисько Безкоровайний.
Весільний коровай випікали з кращих сортів муки, із розчинного тіста на маслі, яйцях, оздоблювали фігурками з тіста: шишками, голубками, жайворонками, квіточками тощо. Ще й досі, виготовляючи коровай, дотримуються звичаїв глибокої давнини. Посадивши коровай у піч, коровайниці піднімають до стелі діжу, танцюють із нею, співаючи величальних пісень. Навіть воду, якою коровайниці миють від тіста руки, виливають під родюче дерево, промовляючи: «Щоб вишеньки розвивалися, щоб дітоньки любувалися».
