Належить до родини Пістрякові. Жук досягає завдовжки лише 12 мм. Тіло синювато-чорне, вкрите густими короткими волосками. Надкрила червоні з темними перев’язями і чорною вершиною.
Дорослих бджолиних пістряків можна зустріти на квітах рослин. Там жуки відкладають яйця, а личинки, вийшовши з яєць, причіплюються до бджіл і так потрапляють у вулики.
Завдає значної шкоди бджолярам, оскільки личинка його живе або в стільниках ос, або в неохайно утримуваних бджолиних вуликах. Забравшись у стільник, личинка бджоложука одну за одною пожирає всіх бджолиних личинок. На зиму вона заповзає в яку-небудь тріщину, а з настанням весни знову повертається у стільники. Лише наприкінці травня другого року вона залишає вулик, заривається в землю і перетворюється в лялечку, з якої через 4–5 тижнів виходить жук.
