Належить до родини Листоїди (Chrysomelidae). Досить великий жук завдовжки 8–12 мм і завширшки 6–7 мм. Тіло у нього овальне, дуже опукле, блискуче, жовто-помаранчевого кольору. Відрізнити його легко за наявністю 10 темних поздовжніх смуг на жовто-помаранчевих надкрилах. Перетинчасті крила добре розвинені, і з їх допомогою колорадські жуки здійснюють тривалі перельоти.
Свою назву жук дістав 1859 року, після того як спустошив картопляні поля в американському штаті Колорадо.
У Європі колорадський жук уперше з’явився у Франції (1916–1918), очевидно, завезений з Північної Америки. Потім поширився до інших країн. На території Східної Європи відомий з 1949 р. Окрім картоплі, ушкоджує й інші пасльонові – баклажани, рідше томати і солодкий перець.
Батьківщиною колорадського жука вважають захід Північної Америки, де він до обробітку картоплі жив на диких пасльонових.
Шкодять як жуки, так і личинки. За місяць кожен жук знищує понад 4 г листкової маси, личинка – близько 1 г. За середньої плодючості самки 700 яєць її потомство може досягти вже в другому поколінні 250 000 екземплярів і здатне знищити понад тонну картоплиння.
Личинка колорадського жука – інтенсивно-жовта або червона, з чорною головою і двома рядами чорних плям з боків тіла. Коли личинки поїдають листя картоплі, вони перетравлюють усі пігменти, окрім каротину, який накопичується в їхньому тілі і забарвлює його в жовто-червоний, морквяний, колір.
Зимують жуки в ґрунті. Навесні вони нападають на молоду картоплю і після місячного додаткового живлення починають відкладати яйця. У цей час спостерігаються масові перельоти жуків. За сприятливих погодних умов жуки розселяються на десятки кілометрів від місця виплоду, перелітаючи зі швидкістю до 8 км за годину.
