Верхня частина його тіла блідого іржаво-бурого кольору, нижня – білувато-іржавого. Ці маленькі пташки водяться в усій Європі, починаючи від Швеції, і в Західній Азії; улюбленим місцем їхнього проживання є дикі пустища і лісисті місцевості. Після насиджування вони переселяються зі своїми пташенятами на скошені луки, а під час перельоту опускаються на ріллі і стерні рівних місцевостей. Повертаються зі своїх мандрувань лісові жайворонки дуже рано – у другій половині лютого.
Вони чудово співають. І хоча жайворонок у цьому й не може рівнятися з солов’єм, проте часто замінює останнього; солов’їна пісня ллється лише протягом двох місяців, а лісовий жайворонок співає починаючи з березня до серпня, а після линяння – ще в останній половині вересня і в першій половині жовтня; крім того, його гарна пісня пожвавлює бідні, безлюдні місцевості і гори.
