Сармати – назва кочових племен, які в III ст. до н. е. – IV ст. н. е. заселяли територію степів від Західного Казахстану до Дунаю.
Основні події історії сарматів
III ст. до н. е. У поволзько-приуральських степах сформувалися сарматські племена.
Кінець III – початок II ст. до н. е. Сармати витіснили скіфів із більшої частини Північного Причорномор’я. Ця територія дістала назву «Сарматія».
І ст. до н. е. Перший напад сарматів на дунайський кордон Римської імперії.
Рубіж н. е. Початок переселення сарматів на Правобережжя Дніпра.
35–37 рр. н. е. Напади сарматів на римську провінцію Мезія.
166–180 рр. н. е. Участь сарматів разом з іншими варварськими племенами в Маркоманських війнах проти Римської імперії (166–180 рр. н. е.). Другу війну (177– 180 рр. н. е.) було названо Сарматською через те, що сарматські племена відігравали в ній провідну роль.
Перша половина III ст. н. е. Поява в Північному Причорномор’ї германських племен готів, які завдали нищівного удару сарматам і поклали край їх володарюванню в українських степах.
