Маленький, жвавий, з виразними смужками на спині, бурундук давно став одним із символів дикої природи північної півкулі. Незважаючи на свої скромні розміри, ця тваринка має неабиякі адаптаційні здібності, завдяки яким прекрасно виживає в найрізноманітніших умовах – від гірських лісів до передгір’їв тайги. У його поведінці поєднуються розум, обережність і працелюбство, а стиль життя сповнений цікавих звичок і стратегій виживання.
Ареал і середовище існування
Бурундук поширений у зоні гір, тайги й мішаних лісів Північно-Східної Європи, Азії та Північної Америки. В Україні зустрічається переважно в Карпатах і на сході, де лісові масиви переходять у зони соснових борів.
- Веде денний спосіб життя.
- Уникає відкритої місцевості, надаючи перевагу густим заростям і кам'янистим схилам.
- Мешкає поодинці, агресивно захищаючи свою територію від родичів.
Зовнішній вигляд і поведінка
Цей гризун вирізняється тілом довжиною до 30 см (разом із пухнастим хвостом) і вагою близько 100 г. Особливо легко впізнати бурундука завдяки п'яти темним смугам на спині, що тягнуться від голови до хвоста.
- Має гострий слух і зір, швидко реагує на загрози.
- Рухливий і спритний, чудово лазить по деревах, але нору облаштовує глибоко під землею.
- При тривозі видає гучний свист, попереджаючи інших тварин.
Живлення та запаси на зиму
Бурундуки всеїдні, хоча основу раціону складає рослинна їжа. Найбільше вони цінують калорійні кедрові горішки, які стають основою зимових запасів.
- Їдять насіння, ягоди, бруньки, гриби та комах.
- Восени інтенсивно готуються до зими, запасаючи до 4 кг провіанту у спеціальних підземних коморах.
- Переносять їжу в защічних мішках, які можуть вмістити до 10 великих насінин за один раз!
Цікаво, що в пошуках їжі бурундук може долати великі відстані, але завжди повертається до своєї нори.
Розмноження та потомство
Навесні, після пробудження від зимової сплячки, настає період парування. Вагітність триває близько місяця, після чого в норі з’являються 4–6 сліпих дитинчат.
- Малюки швидко ростуть, уже через місяць стають самостійними.
- Самка турботливо доглядає за потомством, облаштовує захищену камеру в глибині нори.
- Після розселення потомства бурундук знову стає суворо територіальним.
Цікаві факти про бурундука
- Бурундуки можуть спати до 8 місяців на рік у глибокій зимовій сплячці.
- Захоплення кедровими горіхами настільки сильне, що бурундук знаходить і закопує до 100 насінин на день.
- Його защічні мішки розтягуються до шиї, дозволяючи транспортувати їжу на великі відстані.
- Якщо загроза надто близько – бурундук здатен пірнути в нору менш ніж за секунду.
- Його запаси на зиму поділені на сухі та вологі камери, щоб уникнути псування їжі.
- Хвіст бурундука служить йому як покривало в норі – тваринка згортається в клубок, прикриваючи себе хвостом.
- Під час небезпеки він імітує "мертву тваринку", завмираючи без руху.
- Бурундуки – одні з найчистоплотніших гризунів, регулярно очищують свою шерсть.
- Вони мають ідеальну пам’ять на місце схованок і легко орієнтуються на своїй території.
- У міфології деяких народів бурундук є символом передбачення та турботливості.
Бурундук – це маленький, але напрочуд вправний і розумний мешканець лісів, який невтомно працює, готуючись до зими. Його життя сповнене несподіванок, викликів і відкриттів. Вивчення поведінки цієї тварини відкриває нам вікно у світ дрібних ссавців, які, хоч і не мають гучного голосу в природі, відіграють важливу роль у її стабільності. Дбайливе ставлення до бурундуків – це ще один крок до збереження нашої біосфери.
