Належить до родини Вівсянкові. У вівсянки очеретяної голова, підборіддя і горло вниз до середини вола чорного кольору, смужка біля куточків рота схожа на вуса, смужка на потилиці навколо шиї і нижні частини, за винятком сірих з темними поздовжніми рисочками боків, білого кольору; верхня частина спини і плечі кольору, перехідного від сірого до чорно-бурого, і гарно розмальовані іржаво-бурими бічними смугами. Довжина птаха досягає 16 см, розмах крил 23 см.
Водиться в Північній Європі і Західній Азії. У межах свого широкого ареалу ця пташка не трапляється лише в торах. Вона тримається виключно там, де болотисті місця поросли високими водяними рослинами, очеретом, рогозом і кущами верболозу – біля ставків, річок, на берегах озер, на болотах і мокрих луках. Тут же вона і виводить пташенят.
Очеретяна вівсянка – бадьорий, гарненький птах; вона дуже моторна і спритна. Пташка майстерно лазить угору і вниз по очерету, вміє триматися, сидячи на найтонших гілочках і соломинках, швидко стрибає по землі, стрімко і легко, хоча й поривчасто літає, високо здіймається, злітаючи вгору, і раптом каменем кидається вниз, а часто гарними колами товчеться над очеретами.
Закличний голос очеретяної вівсянки – ясне «ці»; спів, як дуже влучно зауважує Науман, «заїкуватий... бо ця вівсянка видавлює з себе окремі звуки». Зате вона співає дуже старанно, і ця ревність примиряє слухача з її співом.