Серед двокрилих мало знайдеться інших груп, представники яких могли б зрівнятися за швидкістю і спритністю польоту з мухами з родини Дзижчалки. Зовнішність більшості з них своєрідна: коротке кремезне тіло завдовжки від 0,8 до 30 мм, укрите довгими густими волосками, крила, у спокої направлені в боки і назад, нагадуючи положення крил у швидкісних літаків, і, нарешті, голкоподібний хоботок, який у деяких видів не поступається довжині тіла.
Хоботок – чудове пристосування для висмоктування нектару з квіток з глибоким віночком, які недоступні для багатьох комах. З вражаючою спритністю мухи буквально висять у повітрі над квітами, занурюючи в цей час хоботок у нектарники, і, не сідаючи на квітку, висмоктують нектар.
Личинки дзижчалок – паразити інших комах, передусім бджіл, саранових, метеликів. Саме у зв’язку з паразитизмом історія їхнього личинкового розвитку набагато складніша, ніж у інших двокрилих.
Дуже поширені, в основному в сухих тропічних і субтропічних зонах.