Представник родини Бекасові. Верхні частини його тіла буро-чорного кольору, нижні – білі, з бурими плямами на верхній частині грудей і з боків.
Довжина птаха досягає 32 см, розмах крил 58, довжина крила 21, хвоста 9 см; вага птаха може коливатися між 250 і 406 г.
Батьківщина бекаса – північна частина Європи та Азії, а також деякі болотисті місця Південної Європи. Хода бекаса набагато швидша, ніж у вальдшнепів; політ його теж надзвичайно стрімкий. Крім того, він уміє чудово плавати і часто, рятуючись від переслідування, пірнає під воду.
Бекас влаштовує гніздо на купині у траві. З кінця березня починає відкладати 4 брунатно-оливкові із темними цятками яйця, які обидва батьки висиджують упродовж 18—20 днів.
Бекаси – представники групи сивкоподібних птахів з родини Сиворакшеві (Соrасiidае), характеризуються довгими, прямими дзьобами, за допомогою яких знаходять і заковтують здобич, що живе в землі. Розташування очей забезпечує надзвичайно широкий огляд, що допомагає уникати зустрічей з хижаками. Бекаси живуть у болотистих місцинах. Помітивши небезпеку, притискаються до землі і затаюються, аж доки злітають, через що на них майже можна наступити. У період розмноження деякі види роблять дивовижні демонстраційні польоти, і, коли стрімко спускаються вниз, зовнішні хвостові пера видають звуки, схожі на бараняче бекання чи барабанний дріб. Відомо близько 20 видів бекасів.
Він полохливий і недовірливий, завжди рухливий і жвавий. їжу його становлять комахи, черв’яки, слимаки, молюски з тонкими черепашками, яких він відшукує тільки в сутінках і вночі. Коли корму вдосталь, бекаси стають дуже жирними.