Які альтернативи є у теорії Великого вибуху?

Зародження Всесвіту – таємниця, над якою астрофізики б'ються вже довгі роки. Незважаючи на різноманітність гіпотез, найбільш популярною зараз вважається теорія Великого вибуху. Але є ще три альтернативні версії.

Теорія Великого вибуху

Теорія Великого вибуху пояснює народження Всесвіту із сингулярності – крапки з мінімальним розміром, нескінченною щільністю та температурою. Вважається, що розширення Всесвіту внаслідок Великого вибуху сталося приблизно 13,8 млрд років тому. Витоки теорії Великого вибуху містяться у роботах Альберта Ейнштейна, у яких він окреслив основи загальної теорії відносності.

Вічний Всесвіт

До розробки теорії Великого вибуху консенсусом для вчених була ідея про те, що Всесвіт просто завжди був, є і буде. Так, зірки іноді вибухають, чорні діри утворюються та астероїди врізаються в планети, проте більшість Всесвіту продовжує існувати вічно.

Ця концепція зруйнувалась у 1920-х роках, коли американський астроном Едвін Хаббл довів концепцію постійного розширення Всесвіту. З названого його ім'ям закону випливає, що «усі без винятку об'єкти у Всесвіті віддаляються один від одного». Словникове визначення доповнює:

«Закон Хаббла дозволяє оцінити вік Всесвіту, оскільки знаючи швидкість відділення об'єктів, неважко визначити час, що минув з моменту, коли вони перебували в одній початковій точці, з якої почав розвиватися Великий вибух».

Стаціонарний Всесвіт

Навіть незважаючи на згоду із законом Хаббла, багато астрономів не могли прийняти теорію Великого вибуху. У середині ХХ століття її головним противником стала теорія стаціонарного Всесвіту, яку розробила група вчених на чолі з Фредом Хойлом. Згідно даній теорії, Всесвіт постійно розширюється, проте в просторі, що звільнився, постійно з'являється нова матерія, яка заповнює порожнечу. За рахунок цього щільність залишається незмінною. Ця концепція була спробою врятувати ідею про вічний Всесвіт, оскільки вона, незважаючи на динамічні зміни, у довгостроковій перспективі залишається такою ж.

Теорію зруйнувало виявлення квазарів наприкінці 1950-х років. Цим словом називають галактики, що знаходяться на великій відстані від Землі. Через те, що вони дуже далеко, ми можемо їх бачити в стані, в якому вони були на зорі Всесвіту. Теорія Великого вибуху їх з легкістю пояснює: такі яскраві джерела світла, яких немає в доступному для огляду просторі, залишилися з ранніх епох Всесвіту, коли все виглядало по-іншому. За стаціонарною ж моделлю сучасний Всесвіт повинен виглядати так само, як і в минулому.

Плазмовий Всесвіт

Шведський фізик та лауреат Нобелівської премії Ханнес Альвен був впевнений, що невірна як теорія Великого вибуху, так і стаціонарна модель. Він розробив концепцію, згідно з якою еволюція Всесвіту відбувається через електромагнітні сили: матерія та антиматерія постійно «борються» один з одним. Це веде до розширення Всесвіту. Однак ця теорія не пройшла перевірку «законом Хаббла».