Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 року в селі Солошиному на Полтавщині. Закінчивши в 1941 році середню школу, пішов добровольцем до війська. Спочатку навчався в Київському артилерійському училищі, брав участь в обороні Києва, був двічі поранений. Після тяжкого поранення в 1942 році потрапив до німецького полону, до лютого 1945 року перебував у нацистських концтаборах. Після звільнення працював у радянській воєнній місії в Західній Німеччині. Після демобілізації в 1946 році вступив на філологічний факультет Дніпропетровського університету. Одержавши вищу освіту, майже півтора десятиліття працював журналістом (в обласній дніпропетровській газеті, у журналі «Вітчизна»). У цей час активно займався літературною працею. Став відомим після виходу книжки «Дума про невмирущого» (1957), значною мірою заснованої на власних спогадах воєнного лихоліття. У 1961-1963 роках Загребельний був редактором «Літературної газети» (пізніше – «Літературна Україна»), у 1979-1986 роках очолював Спілку письменників України.
У 90-х роках письменник відійшов від активного громадського життя, зосередившись на літературній діяльності. У 2004 році він був нагороджений званням Героя України.
Помер Павло Загребельний 3 лютого 2009 року.
