Арей (Арес, Яровит) – бог війни, син великого бога вогню Неба-Сварги і Матері-Землі, один із найхоробріших титанів, невблаганний до ворогів добра і світла. Земля, на яку вперше ступила нога Арея, спочатку звалася Арією, пізніше Фракією (Тракією). Наймужнішими і найправеднішими з-поміж усіх фракійців були в давнину гети (скіфи).
Арей брав участь у Троянській війні (XII ст. до н.е.) на боці троянців, тобто сонячних синів, проти греків. Про подвиги Арея багато розповідається в «Іліаді». За віруваннями, Арей навчив людей виготовляти зброю та володіти, нею, боронити рідну землю від ворогів. Культ Арея вже існував за часів славетного грецького астронома Гіппарха, який жив у II ст. до н.е. і вивчав явище весняного рівнодення, що припадало тоді на сузір’я Арея (Овна). Спершу Арей був богом рільництва. У пізніші часи стародавні греки стали вважати Арея своїм богом війни, сином Зевса та Гери.
Давньогрецький історик Геродот так пише про поклоніння Арею у давній Скіфії: «У кожнім повіті устроєне святилище Ареса на громадській площі... На сім підвищенні кожний повіт ставить старий залізний меч, і сей зоветься святим образом Ареса. Мечеві щороку приносять у жертву худобу й коні; скіфи більше жертвують йому, аніж іншим богам».
