Міжнародна команда вчених з'ясувала, що люди схильні вибирати партнерів протилежної статі, які зовні схожі на них самих.
Заведено вважати, що «протилежності притягуються», але, ймовірно, це стосується, швидше, внутрішніх якостей. Існує чимало досліджень, автори яких вивчали зв'язок привабливості обличчя людини протилежної статі із зовнішньою схожістю того, хто оцінює. Однак здебільшого ці роботи були присвячені аналізу фотографій – реальних або змінених за допомогою комп'ютерних програм.
Вчені з університетів Квінслендського (Австралія) і Стерлінга (Велика Британія) вирішили більше дізнатися про те, як ми вибираємо потенційних шлюбних партнерів «наживо». Вони провели експеримент за участю 682 осіб обох статей гетеросексуальної орієнтації. Свої висновки автори представили в журналі Evolution and Human Behavior.
Добровольців розділили на пари – чоловік-жінка – і пропонували поспілкуватися один з одним протягом трьох хвилин. Після кожного такого «побачення» обидва учасники заповнювали коротку анкету, яка показувала, наскільки їх вабило до партнера, з яким вони спілкувалися.
Загалом учені зафіксували 1188 взаємодій між парами однієї етнічної приналежності і 1097 між людьми різних національностей. Крім того, дослідники сфотографували кожного учасника, щоб оцінити, наскільки вони схожі.
З'ясувалося, що схожість облич у парах зіграла певну роль у тому, наскільки привабливими люди вважали одне одного: що більше вони були схожі, то привабливішими знаходили партнера.
Учасники, як правило, вважали більш симпатичними людей своєї національності, ніж людину іншого етносу. Також добровольці оцінювали іншого як такого, що більше розуміє і заслуговує на довіру, якщо він зовні нагадував їх самих.
Утім, короткий час спілкування в експерименті означає, що люди обирають представників протилежної статі «схожих на себе», як то кажуть, з першого погляду. Наскільки така закономірність збереглася б за тривалого спілкування – без додаткових експериментів незрозуміло.
