Варна – замкнена група людей, місце якої в суспільстві визначається звичаями і релігійними нормами. Поділ на варни формувався у ведійський період історії Індії. Кожна варна мала свої права й обов’язки, можливості до певних занять. Індійці вважали, що людей поділив на варни бог Брахма і вони створені з частин його тіла.
З уст Брахми створені, жерці – брахмани, і тому лише вони мають право промовляти від імені Брахми. їхній обов’язок – вивчати священні книги, повідомляти людям волю богів і приносити їм жертви.
Із рук Брахми створені воїни – кшатрії. їхній обов’язок – воювати, захищаючи людей від ворогів, й управляти державою. Головний кшатрій – цар.
Зі стегон Брахми створені вайш’ї – селяни, ремісники і купці. їхнім обов’язком було працювати.
Із ніг Брахми створені слуги – шудри, обов’язком яких є прислуговувати представникам трьох вищих варн.
Характерні риси варн:
• Замкненість – людина не могла перейти до іншої варни.
• Суворе обмеження контактів із представниками інших варн.
• Шлюби могли укладатися лише між представниками однієї варни.
• Люди з різних варн відрізнялися кольором одягу: брахмани вдягали біле вбрання, кшатрії червоне, вайш’ї – жовте, шудри – чорне.
Існувала також група людей, які не належали до жодної варни і фактично залишалися поза суспільством,– недоторкані. їм заборонялося жити в містах і селах, вони носили особливий одяг (після померлих). Обов’язком недоторканих було виконання брудної роботи – прибирання нечистот, обдирання шкури з убитих тварин тощо. У випадку, якщо їх (або їхніх речей) торкався представник варн, то він безчестив себе.
