Візантійська імперія – умовна назва середньовічної держави, основним ядром якої були землі Ватиканського півострова та Малої Азії, а столицею – місто Константинополь. Цю назву почали вживати італійські вчені доби Відродження вже після того, як держава Візантія припинила своє існування, а Константинополь захопили турки.
Самі жителі Візантії називали її «Ромейським царством», тобто Римською імперією, і вважали візантійського імператора єдиним законним наступником римських цезарів.