Належить до родини Губаневі (Labridae). Характерні ознаки його: товсті, м’ясисті подвійні губи, конусоподібні зуби на щелепах, без голок чи зубців і вкриті лускою зяброві кришки. Самець по буро-червонуватому основному полю вкритий розкішними синіми поздовжніми смугами, часто так, що колір цих смуг є основним. А самка по світло-червоному полю на задній частині спини прикрашена трьома темними плямами. Довжина риби – близько 30 см, вага буває 1 кг і більше.
Із Середземного моря, яке і слід вважати батьківщиною губанів-зозуль, ці риби поширюються через Атлантичний океан на північ, йдуть до британських і норвезьких берегів. Як і решта видів губанів, вони вибирають місце з підводними скелями і тримаються там переважно в тріщинах та заглибленнях, а також між морськими рослинами.
Губані-зозулі живуть поодинці або парами біля скель, укритих водоростями, або на лугах посідонії на глибині від 2 до 200 м. Вони активні вдень, а вночі ховаються в розколинах скель або печерах. Харчуються переважно ракоподібними, а також черв’яками, молюсками і дрібними рибами.
Залежно від пори року губані-зозулі змінюють своє місцеперебування. Влітку вони часто заходять у бухти і гавані, і тримаються тут біля прибережних скель. Восени і взимку знову повертаються на помірну глибину.
Біля британських берегів губань мече ікру в березні і квітні. Його улюблена їжа – дрібні ракоподібні. Охоче харчується також рибами і морськими черв’яками.
Ловити губаня неважко, адже всі губані легко йдуть на гачок. Але цих риб ніде не ловлять багато, оскільки їхнє м’ясо не у великій пошані і слугує зазвичай рибалкам наживкою для лову цінніших риб.
Завдяки розкішному забарвленню губаня-зозулю охоче тримають в акваріумах. Ці риби в добре пристосованому морському акваріумі чудово виживають і взагалі поєднують у собі стільки потрібних для підневільного життя якостей, як жоден інший вид. Надзвичайно цікавою є їхня поведінка у період розмноження.
