Останній із синів Ярослава Мудрого. Ніхто не заперечував його прав на великокнязівський престол. Проте найбільше турбот Всеволоду завдали племінники, що вимагали від київського князя уділів.
Затвердившись у Києві, віддав Чернігів своєму синові Володимиру.
Виявив себе слабким великим князем. Воювати не любив і доручив цю справу своєму синові, щойно йому виповнилося 12–13 років.
Реальна влада Всеволода поширювалася лише на частину держави. Турівська, Муромська, Волинська, Тмутараканська землі йому не підкорялися.
Був освіченою людиною, знав п’ять іноземних мов, проводив багато часу за читанням книжок та бесідами з ученими людьми.
Суперечки, що виникали між князями, улагоджував дипломатичним шляхом, інколи зіштовхуючи князів один з одним.
