У 1974 році китайські селяни, що копали колодязь, несподівано натрапили на фрагменти якоїсь кераміки, а потім на плечі статуї з обпаленої глини. Селяни поставилися до знахідки дуже серйозно та повідомили про неї археологам. Так, через два тисячоліття, у наш світ повернулися приблизно 8 тисяч статуй воїнів, які супроводжували в потойбічний світ імператора Цінь Шихуанді, що вогнем і мечем об'єднав тодішній Китай і став його першим правителем.
Гробниця Цінь Шихуанді знаходиться неподалік міста Сіань у провінції Шеньсі, колишньої столиці Китаю за часів перших імператорських династій. Це не єдина гробниця. Китайські імператори не скупилися на витрати при облаштуванні свого потойбіччя, тому великих похоронних комплексів у тих місцях багато. Деякі з них містили фігури людей і коней, які мали прислужувати своєму пану в царстві мертвих, але ще однієї повноцінної армії глиняних солдатиків у людський зріст поки що ніде не знайшлося.
1. 8000 фігур – лише приблизне число
Теракотова армія налічує приблизно вісім тисяч фігур, зосереджених у трьох підземних коридорах. Це дуже приблизний підрахунок, оскільки статуї здебільшого розбиті та вимагають реставрації або, простіше кажучи, збирання з черепків.
2. Статуї ліпилися з натури
Деталі статуй ліпилися з глини, обпалювалися, забарвлювалися і вже у такому вигляді збиралися. Ноги і тіла робилися із застосуванням спеціальних форм, голови з обличчями, зачісками, вухами та рештою швидше за все ліпилися з натури або, принаймні, індивідуально. Вони різні і зображують різних людей, швидше за все, – реальних бійців Цінь Шихуанді. Крім піхоти в армії були лучники і бойові колісниці, запряжені статуями коней, також у повну величину, і навіть статуї цивільних чиновників, музикантів та інших слуг імператора.
3. Теракотовий воїн важить 130-200 кілограм
Це пустотіла глиняна статуя, що зображує солдата імператора в якійсь зручній для застосування зброї позі. Спочатку статуї були пофарбовані, але два тисячоліття під землею далися взнаки на їх збереженні і зараз фарба збереглася дуже фрагментарно. Тим не менш, виліплена в повній тодішній амуніції фігура, дає масу інформації про те, як виглядали та одягалися бійці III століття до н. е. Слід зазначити, що, окрім звичайних солдатів, у війську є й офіцери різних рангів – також із повною викладкою.
4. Колісниці, наложниці та слуги стали частиною «армії»
На той випадок, якщо імператору буде потрібно урочистий виїзд неподалік були поховані дві багато прикрашені колісниці. Нарешті, разом з ним було живцем поховано 48 його наложниць. В даному випадку Цінь Шихуанді явно віддав перевагу справжнім жінкам, аніж глиняним. Кількість живцем похованих робітників відома вкрай приблизно – ніхто не перейнявся їх точним підрахунком. Мова може йти про тисячі або навіть десятки тисяч людей. Схоже, імператор хотів, щоб його потойбічне життя було настільки ж налагодженим і рясним, як і земне.
5. Похоронний комплекс будувався з розмахом
Роботи зі спорудження похоронного комплексу почалися незабаром після того, як Цінь Шихуанді (тоді він ще звався Ін Чжен) став ваном (тобто монархом) держави Цинь. Тоді йому було 13 років. На момент, коли цей комплекс був використаний, його площа, ймовірно, перевищувала півсотні квадратних кілометрів. Позначити її точніше важко – роботи з оконтурювання продовжуються, періодично приносячи нові сюрпризи.
6. Імператор Цінь Шихуанді боявся смерті
Цінь Шихуанді помер 10 вересня 210 року до н. е. Причиною смерті, якщо вірити письмовим джерелам наступних століть, став прийом пігулок, які мали зробити монарха безсмертним. Вони утримували ртуть. Імператор, взагалі, вкрай не хотів стати мешканцем власної гробниці і в останні роки життя витратив багато часу та коштів на пошуки чарівного еліксиру, що дарує безсмертя.
7. Про теракотову армію всі забули
Заснована імператором династія мала правити Китаєм дуже довго – 10 тисяч поколінь. Однак після його смерті почалася традиційна для тих часів боротьба за владу, в ході якої спадкоємці Цінь Шихуанді були поголовно винищені, його імперія розпалася, і наступним імператорам довелося збирати її заново. Про теракотову армію, мабуть, просто забули. Глиняні солдати пішли в темряву забуття слідом за своїм повелителем.
