«Вічний мир» – договір між Річчю Посполитою і Московською державою, укладений 6 травня 1686 р. в Москві на основі Андрусівського перемир’я 1667 р.
Основні умови
• Річ Посполита остаточно («на вечные времена») визнавала приєднання до Московської держави Лівобережної України, Чернігово-Сіверщини, Києва і Запорожжя.
• Північна Київщина, Волинь і Галичина входили до складу Речі Посполитої.
• Брацлавщина і Південна Київщина ставали нейтральною зоною між Річчю Посполитою і Московською державою і мали залишатися незаселеними.
• Річ Посполита за відмову від претензій на Київ отримувала компенсацію в розмірі 146 тис. карбованців.
• Московській державі поверталася Смоленщина, а за Річчю Посполитою визнавалися завойовані нею ліфляндські землі.
• Поділля в разі визволення від турецької влади та за згодою Московської держави повинно було увійти до складу Речі Посполитої.
• Обидві сторони зобов’язувалися не укладати сепаратного миру з Османською імперією.
• Православному населенню (українцям і білорусам) в Польщі гарантувалося вільне віросповідання, між двома державами встановлювалася свобода торгівлі й налагоджувався поштовий зв’язок.
• Московська держава розривала попередні договори з Османською імперією і Кримським ханством, вступала до військового союзу з Річчю Посполитою та до антитурецької «Священної ліги» (Австрія, Польща, Венеція, Папська держава) і зобов’язувалася організувати воєнний похід проти Кримського ханства, а Річ Посполита – проти Білгородської орди і турецького війська.
Історичне значення
• Міжнародно-правовий акт, який остаточно закріпив поділ Гетьманщини на дві частини, означав розрив Річчю Посполитою і Московською державою раніше укладених договорів з Османською імперією.
• Відіграв важливу роль у боротьбі з турецькою агресією у Східній та Південно-Східній Європі.
