Вчені секвенували геном жителя давньоримської Помпеї

У вивченні останків допоміг метод дробовика.

Міжнародна команда вчених успішно провела повне секвенування геном жителя Помпеї, який став жертвою вулкана, що прокинувся, наприкінці серпня 79 року нашої ери. Процвітаюче портове місто було поховане живцем внаслідок потужного виверження Везувію. Але незважаючи на нищівну силу, яка знищила все живе на своєму шляху, руїни місцевих будівель винятково добре збереглися й дотепер.

Активне вивчення римського міста, що перетворилося на некрополь, почалося з XIX століття і триває до цього дня, і нові технології відкривають ще більше можливостей.

Раніше проводити генетичні дослідження останків було дуже важко, оскільки екстремальні температури в 800-1000 градусів за Цельсієм порушили міжклітинну речовину кісткової тканини. У такому випадку зробити аналіз останків ДНК стало практично неможливо. З іншого боку, продукти виверження вулкана захистили залишки від розкладання.

До цього моменту вченим вдавалося видобувати лише короткі відрізки ДНК із людських та тваринних останків. Але зараз завдяки методу дробовика (shotgun sequencing), що дозволяє секвенувати довгі ділянки ДНК, ученим вдалося відновити весь ланцюжок.

Цього разу об'єктом вивчення стали останки двох жертв: чоловіка 35–40 років та жінки за п'ятдесят. Виверження застигло безтурботних городян зненацька під час відпочинку. ДНК чоловіка розповіла, що житель Помпеї був приїжджим – вчені знайшли у нього спорідненість із жителями острова Сардинія.

Вивчення скелета чоловіка виявило туберкульозний спондиліт – хронічне інфекційне захворювання хребта, яке супроводжується постійним болем. Автори роботи впевнені, що тепер зможуть детальніше вивчити й інших жертв Везувію за допомогою палеогеномних методів.