Чигиринські походи – військові походи турецько-татарської армії на Чигирин із метою загарбання території Правобережної України.
Передумови
- Прагнення турецького уряду зберегти свій вплив в Україні після зречення П. Дорошенком гетьманства в 1679 р.
- Повернення турецьким султаном із константинопольського монастиря Ю. Хмельницького і проголошення його гетьманом і «князем малоросійської України».
- Ю. Хмельницький із невеликим загоном з’явився на Поділлі, закликав визнати його владу і повернутися під протекторат турецького султана.
Перший похід 1677 р.
- У серпні 120-тисячна турецька армія і 40-тисячне татарське військо разом із загонами Ю. Хмельницького розпочали облогу Чигирина, який захищало близько 5 тис. українських козаків і 24 тис. московських стрільців.
- Облога міста тривала три тижні.
- На допомогу обложеним прибула 54-тисячна україно-московська армія, очолювана воєводою Г. Ромодановським і гетьманом І. Самойловичем.
- 28 серпня під Чигирином відбулася битва, у якій турецько-татарські війська зазнали значних утрат.
- Турецьке командування вирішило зняти облогу Чигирина і відступити.
Другий похід 1678 р.
- У липні 200-тисячна турецько-татарська армія вдруге взяла в облогу Чигирин. Місто захищав 15-тисячний україно-московський гарнізон.
- Після місячної облоги і безперервних штурмів турки захопили Чигирин.
- 120-тисячна україно-московська армія, очолювана воєводою Г. Ромодановським і гетьманом І. Самойловичем, на початку липня прибула на допомогу обложеним. Проте турецькі війська не допустили її до міста.
- Під натиском турок україно-московська армія відійшла до Дніпра і 30 серпня переправилася на лівий берег.
- Виснажені боротьбою за Чигирин турецько-татарські війська не стали її переслідувати і відступили з України.
Наслідки походів
- Було зруйновано гетьманську столицю Чигирин.
- Османська імперія назавжди припинила завойовницькі походи в Україну.
- Уся влада на Правобережжі від Брацлавщини до Чигирина до 1681 р. перейшла до рук Ю. Хмельницького.
