Математика. Запозичили в індійців цифри, що згодом поширилися у Європі. Аль-Хаварізмі вважається засновником алгебри. Він є автором книги «Аль-Джебр» («Рахунок»), від назви якої походять слова «алгебра» та «алгоритм». Заклали основи аналітичної геометрії та тригонометрії.
Фізика. Книга «Скарби оптики» Альхазена, де було сформульовано основні закони оптики. Розробили принципи збільшувального скла. Відкрили і пояснили явище інерції.
Астрономія. У Багдаді, Дамаску та Самарканді існували великі обсерваторії. Завдяки складним підрахункам і точним інструментам араби визначили окружність Землі, описали розташування зірок на небі.
Хімія. Навчилися виготовляти спирт, сірчану кислоту. Передали з Китаю до Європи секрет виготовлення пороху. Джабер і Разі були засновниками всієї середньовічної алхімії (слово арабського походження). Алхіміки шукали секрет філософського каменя, що перетворює всі метали на золото. Терміни «алкоголь», «поташ», «селітра», «сода» – арабського походження.
Медицина. Першими стали робити вівісекцію – розтини живих тварин із метою дослідження функцій і причин захворювань. Середньоазійський учений Ібн Сіна, відомий у Європі як Авіценна, написав трактат «Канон медичної науки», де узагальнив досвід античних, індійських і середньоазійських лікарів. До кінця XVII ст. у Європі та світі ця праця була незамінною для всіх лікарів. Створили перші аптеки і лікарні, знали засоби знеболювання, уміли видаляти апендикс, винайшли сиропи та еліксири для лікування хвороб.
Географія і мореплавство. Відомий арабам світ простягався від Атлантичного до Тихого океану і від Екваторіальної Африки до Київської Русі. Арабські карти були на той час найточнішими; дещо пізніше з’явився глобус. Для морських експедицій створили дуже зручне й надійне судно – дау, використовували запозичений у китайців компас. Терміни «адмірал», «капітан», «баржа», «муссон» – арабського походження.
