Септимій Север (193–211 рр. н. е.). Увижається одним із найвидатніших римських імператорів. Позбавив сенат права видавати закони й обирати магістратів, що відтепер стали посадовцями, яких призначав імператор. Обговорення важливих справ було перенесено із сенату до державної ради. В армію стали набирати людей із новоприєднаних провінцій, що прискорило її варваризацію. Захоплювався філософією.
Каракалла (211–217 рр. н. е.). Уважився «жахом імперії», відрізнявся безпідставною жорстокістю. Убив свого співправителя, брата Гету. У 212 р. видав закон, за яким усі вільні жителі імперії набували прав римських громадян. Унаслідок цього вони повинні були сплачувати податки, які раніше платили лише римські громадяни. Був убитий змовником мавританцем Макріном.
Макрін (217–218 рр. н. е.). Малоосвічена людина. За півтора роки перебування при владі жодного разу не відвідав Рим, проте отримав від сенату титул Щасливого і Благочестивого. «Уславився» вигадуванням нових і нових страт для своїх недисциплінованих воїнів. Був убитий прихильниками Геліогабала.
Геліогабал (218–222 рр. н. е.). Фінікієць за походженням. Проголошений імператором фінікійськими легіонами. Сенат затвердив цей вибір. Оголошено, що був сином Каракалли. Ставився з презирством до римських законів, прагнув затвердити звичаї фінікійців та іудеїв. Надзвичайно жорстокий. Державними справами фактично не займався, надаючи перевагу пияцтву й кривавим іграм. Був убитий легіонерами-преторіанцями, прихильниками його двоюрідного брата Александра Севера.
Александр Север (222–235 рр. н. е.).Посів престол у 14-річному віці, одразу був визнаний сенатом і проголошений «батьком вітчизни». За його правління було припинено будь-які страти без вироку суду. Виявив видатні військові здібності, захищаючи територію імперії від нападів германців на Заході й воюючи з бунтівниками-персами на Сході. Був убитий воїнами-змовниками, які проголосили новим імператором свого воєначальника Максиміна. У Римській імперії розпочалася епоха солдатських і сенатських імператорів (235–284 рр. н. е.).
