В останній третині XIX ст. США здійснили економічний стрибок, який перетворив їх на провідну індустріальну державу світу.
Станом на 1890 р. європейські підприємці вклали в економіку США майже 3 млрд доларів.
Розв’язанню проблеми робочої сили сприяла імміграція з Європи: протягом 1870–1900 рр. до США переселилося близько 25 млн осіб.
Продуктивність праці в американській промисловості була в чотири рази вищою, ніж у провідних країнах Європи. Цьому сприяло те, що наприкінці XIX ст. середня заробітна плата американського робітника становила 700 доларів на рік, а прожитковий мінімум не перевищував 150–160 доларів.
На початку 70-х рр. XIX ст. у США виплавляли в сім разів менше сталі, ніж у Великій Британії, а напередодні Першої світової війни американці випереджали британців за цим показником у чотири з половиною разу.
У 80-х рр. XIX ст. розпочинається монополізація американської промисловості, виникають трести. На початку XX ст. 445 американських трестів виробляли 3/4 промислової продукції країни.
США стали батьківщиною автомобілебудування. 1892 р. підприємець Генрі Форд сконструював свій перший автомобіль і незабаром налагодив масове виробництво.
У сільському господарстві США наприкінці XIX ст. працювало близько 60% населення країни. Кількість фермерів збільшилася з 2 млн осіб (1860 р.) до 5,7 млн осіб (1900 р.). Продуктивність праці в сільському господарстві за цей період зросла в три–чотири рази.
