Стали відомі подробиці вбивств, що сталися у Південній Америці понад 1000 років тому.
Міжнародна група вчених досліджувала останки стародавніх індіанців. 3D-томографія, а також те, що це були не просто скелети, а мумії, дали можливість визначити причину смерті всіх трьох людей. Двоє з них, як виявилося, були жорстоко вбиті.
Стародавні останки, що зберігаються в музеях Німеччини та Швейцарії, були природно муміфіковані. Це характерно для регіону, де вони, ймовірно, жили і були поховані. Навколишнє сухе середовище забирало з тіл рідину швидше, ніж вони встигали розкладатися.
Усі троє індіанців – чоловіки та одна жінка – жили в Південній Америці ще в доколумбовий час. Автори дослідження ставили за мету з'ясувати, наскільки було поширене насильство серед людей тоді. 3D-КТ показала, що чоловіків було жорстко вбито, тоді як жінка померла природною смертю.
Чоловік, мумія якого зберігається в Музеї Університету ім. Пилипа в Марбурзі (Німеччина), виявився досить молодим – йому було 20–25 років на момент смерті. Він належав до культури арика з півночі сучасного Чилі, жив у рибальському селі.
Це була людина високого зросту – 1,72 м. За зубами, що добре збереглися, вчені визначили, що основним продуктом харчування в громаді була кукурудза. У його легенях також знайшли шрами від перенесеного у минулому туберкульозу тяжкої форми. Однак не це спричинило смерть.
Згідно з радіовуглецевим аналізом, приблизно між 996 і 1147 роками нашої ери він став жертвою нападу. Зважаючи на все, спланованого.
Спочатку хлопця дуже сильно вдарили по голові, можливо каменем. А потім, коли він все ще тримався на ногах, або на колінах, застромили ніж у спину. Вбивць могло бути кілька, вони змогли підійти непомітно ззаду, що говорить про засідку.
Ще дві мумії було взято зі сховища Музею мистецтва та історії у Делемоні, Швейцарія. За предметами, похованими з ними, було зроблено висновки, що вони жили на південному заході Перу, у регіоні Арекіпа. Чоловік помер у 902–994 роках, а жінка у 1224–1282 рр. Тканина одягу на них була зіткана з бавовни та вовни тваринного сімейства верблюдових.
Біомедики поставили чоловіку діагноз кальцифікуючий атеросклероз за станом його аорти та великих артерій. Також було виявлено серйозну травму шийного відділу хребта.
«Значний вивих двох тіл шийних хребців сам собою смертельний і міг призвести до негайної смерті. Найімовірніше, це був сильний удар по задній частині шиї», – доктор Андреас Г. Нерлих, співробітник Інституту патології Академічної клініки «Мюнхен-Богенхаузен» (Мюнхен, Німеччина).
Жіноча мумія також мала пошкодження скелета, але вони з'явилися вже після смерті, можливо, під час похорону.
Автори зазначають, що сучасні томографи дозволяють зробити тривимірну реконструкцію та побачити те, що залишилося б непоміченим ще кілька десятків років тому. Якби дослідження проводилося раніше, мумії було б просто зруйновано.
Тому вчені мають намір продовжити роботу – за їхніми словами, подібні останки з Південної Америки збереглися у різних музеях. Так, можливо, буде «розслідувано» злочини тисячолітньої давності.
