Данило Апостол (1654–1734) – український військовий і державний діяч, гетьман Лівобережної України в 1727–1734 рр. Під час Північної війни спочатку був прибічником незалежницької політики І. Мазепи, а потім перейшов на бік Петра І. За правління Першої Малоросійської колегії разом зі значною частиною генеральної старшини обстоював автономні права Гетьманщини. Став ініціатором складання Коломацьких чолобитних 1723 р. до Петра І, за що й був заарештований за його наказом. У 1725 р. звільнений. У 1727 р. обраний гетьманом Лівобережної України. У своїй діяльності керувався «Рішительними пунктами» 1728 р., що значно обмежували автономію Гетьманщини.
• Генеральний суд повинен складатися з трьох російських і трьох українських суддів.
• Відновлення обрання гетьмана, але лише за дозволом царя.
• Заборона гетьману призначати генеральну, полкову і сотенну старшину, яка повинна була обиратися. Гетьману заборонялося звільняти з урядів і карати старшину без дозволу царя.
• Дозвіл гетьману мати три наймані полки, але, щоб не обтяжувати українців, лише по 500 осіб у кожному.
• Скасовування податків, накладених раніше Малоросійською колегією. Маєтки, отримані козаками за службу, не будуть відбиратися в їхніх удів та дітей. Гетьманська резиденція буде переведена з Глухова до того міста, яке обере гетьман.
• Росіяни мають можливість без обмежень мати маєтки в Гетьманщині, а українці – у Росії. Заборона гетьману здійснювати самостійну зовнішню політику.
• Скласти звід прав, за якими судиться малоросійський народ, і надати його для затвердження царю.
• Індукта, тобто мито на товари, що ввозилися в Україну, мала надходити до російської скарбниці.
• Провести ревізії маєтностей, призначених на утримання гетьмана й розданих приватним особам; рангові й ратушні маєтності, якщо вони були роздані власникам, мали бути повернуті «урядам» і ратушам.
