Мануфактурне виробництво.• Швидке зростання магнатського землеволодіння через збільшення попиту на сільськогосподарську продукцію на західноєвропейських ринках. • Перетворення землевласниками своїх господарств на фільварки. • Зростання площі оброблюваних земель унаслідок господарського освоєння окраїн. Регіоном найбільш розвиненого землеробства були Белзщина, Холмщина, Волинь, Західне Поділля й частково Галичина. • Зростання виробництва товарів на продаж у сільському господарстві. • Поява значної кількості нових міст і містечок. Найбільшими за кількістю населення були Львів (15–18 тис. жителів) та Київ (15 тис.). Міста поділялися на державні (королівські) і приватні. Близько 80 % міст перебували в приватній власності або належали церкві. У містах у цей період існувало понад 300 ремісничих спеціальностей. Зростала кількість позацехових майстрів-«партачів». • Розпочинається перехід до мануфактурного виробництва, використання вільнонайманої робочої сили. • Зростає кількість малоземельних і безземельних селян, відбувається закріпачення селянства. • Із розвитком ремесла, промислів і торгівлі в містах поглиблюється соціальне розшарування. • Переважну більшість населення становили українці. Основними національними меншинами були євреї, поляки, литовці, росіяни, білоруси, молдавани, угорці, вірмени, греки. Заможні іноземці займалися торгівлею, орендою маєтків і промислів, викупом мит.
