Діяльність князя Романа Мстиславича (1170–1205)

Роман Мстиславич (близько 1152–1205) – син великого князя київського Мстислава Ізяславича, галицько-волинський князь. Уславився переможними походами проти половців у 1197–1198, 1201 і 1204 рр. У 1199 р. установив свою владу в Галичі, об’єднавши Галицьку й Волинську землі в єдине могутнє Галицько-Волинське князівство. У 1202 р. оволодів також Києвом, об’єднавши під своїм правлінням усю Південно-Західну Русь.

У 1170 р. став князем Володимиро-Волинської землі, успадкувавши її від батька. Після смерті Ярослава Осмомисла розпочав боротьбу за Галич. Спроба в 1188 р. вокняжитися там була невдалою.

Брав активну участь у міжусобній боротьбі польських князів. У 1190 р. допоміг князеві Казимиру II Справедливому стати великим князем краківським.

У 1195–1196 рр. від Київської землі приєднав до Волині Болохівську волость (верхів’я річок Південний Буг і Случ).

Уславився звитяжними походами проти половців у 1197 (1198), 1201–1202 та 1203–1204 рр.

За допомогою свого союзника польського князя Лешка Білого в 1199 р. встановив свою владу в Галичі та об’єднав галицькі й волинські землі в єдину державу.

У 1203 р. здійснив похід на Київ і захопив його. Протягом 3 травня 1203 – 19 червня 1205 р. фактично був великим князем київським.

Став ініціатором проведення заходів, спрямованих на припинення дроблення Київської держави на окремі князівства (заходи «доброго порядку»). Зазнали невдачі внаслідок опору удільних князів.

Проводив активну зовнішню політику. Підтримував контакти з Візантією і Тевтонським орденом. У 1204 р. Папа Римський Інокентій III запропонував коронувати Романа в обмін на згоду прийняти католицизм, але отримав від князя відмову.

Рішуче придушив боярську опозицію в приєднаній Галичині. Вигнав із краю впливовий боярський рід Кормильчичів.

У 1205 р. пішов війною проти великого князя краківського Лешка Білого, вимагаючи від нього землі як винагороду за попередні послуги. Загинув 19 червня 1205 р. у сутичці неподалік польського міста Завихвост.

Значення діяльності

Давньоруський літописець називав Романа Мстиславича «самодержцем усієї Русі». На межі XII–XIII ст. його держава за розмірами не поступалася Священній Римській імперії.

Сміливий воїн, мудрий і далекоглядний політик, рішучий, а інколи жорстокий володар.