Статуетка зроблена з каменю, який зустрічається на півночі Італії та у східній частині Європи.
Вік Венери Віллендорфської відомий – їй 30 тисяч років, а ось походження матеріалів поки що залишається нерозкритим. Нещодавно група дослідників із Відня дійшла висновку, що знаменита археологічна знахідка, швидше за все, родом із півночі Італії.
Однак є велика ймовірність, що близько 30 тисяч років тому статуетка могла бути зроблена на сході України. Результати роботи свідчать також про те, як далеко могли пересуватися перші люди по обидва боки Альп.
Стародавню Венеру знайшли в Австрії 1908 року поряд із містечком Віллендорф. Зразок раннього мистецтва виготовлений з матеріалу ооліт, якого ніколи не було у цьому регіоні.
«Породу ще називають печерними перлами: вона утворюється, накопичуючись у вигляді безлічі кульок навколо ядра, яким може стати уламок раковини, піщинка чи щось інше. Ооліт може складатися із різних мінералів залежно від місцевості, де він формується».
Вчені вирішили вивчити Венеру зсередини за допомогою томографа з високою роздільною здатністю. Статуетка виявилася неоднорідною структурою. Стародавній скульптор, очевидно, вибрав матеріал, з яким було простіше працювати через пористість. Мінерал складається з порід різної щільності та розміру, а також уламків раковин, одна з яких була датована Юрським періодом.
Команда геологів та антропологів закупила зразки оолітів з усієї Європи, включаючи Австрію, та провела їх оцінку. Породи розпилили та проаналізували їх структуру за допомогою мікроскопів, програм обробки та вручну.
«Жоден із зразків у радіусі 200 кілометрів від Віллендорфа не співпав із матеріалом Венери. Натомість порода, привезена з півночі Італії, не відрізнялася від матеріалу Венери».
Другим за рівнем подібності виявився зразок зі сходу України. На користь цієї версії про батьківщину статуї свідчить факт, що там було знайдено аналогічні статуетки.
Експерти збираються використати інформацію, «розказану» Венерою, щоб відновлювати ранню історію людства.
